харцизник

Харци́зник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харцизник — харци́зник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. харцизник — див. задерикуватий; розбійник Словник синонімів Вусика
  3. харцизник — ХАРЦИ́ЗНИК, а, ч., розм. Те саме, що харци́з. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів .. усякими непотрібними словами: .. харцизниками, людоїдами, шибениками і усякими безумними словами (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. харцизник — -а, ч., розм. Те саме, що харциз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. харцизник — РОЗБІ́ЙНИК (той, хто грабує, убиває з метою грабежу), РОЗБИША́КА, РОЗБІЯ́КА розм., ЗАРІЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́З розм., ХАРЦИ́ЗА розм., ХАРЦИЗЯ́КА розм., ХАРЦИ́ЗНИК розм., ЗДОБИ́ЧНИК (ДОБИ́ЧНИК) розм., БАШИБУЗУ́К заст., ШИ́БЕНИК заст., ЗБУЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. харцизник — ХАРЦИ́ЗНИК, а, ч., розм. Те саме, що харци́з. Дяк потріпує навіть старих і благочестивих дідів.. усякими непотрібними словами: ..харцизниками, людоїдами, шибениками і усякими безумними словами (Н.-Лев., IV, 1956, 168). Словник української мови в 11 томах
  7. харцизник — Харцизник, -ка м. = харциз. Харцизники! вони в заклад від лоня беруть дітей у матері-вдовиці. К. Іов. 53. Словник української мови Грінченка