хворостиння

Хворости́ння, -ння, -нню, в -нні

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворостиння — хворости́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. хворостиння — див. хмиз Словник синонімів Вусика
  3. хворостиння — ХВОРОСТИ́ННЯ, я, с., збірн. Те саме, що хво́ро́ст. Петру незграбно змахнув руками, похитнувся і, чіпляючись заскорузлими, неслухняними пальцями за хворостиння повітки, зайшовся сміхом (М. Словник української мови у 20 томах
  4. хворостиння — -я, с., збірн. Те саме, що хворост. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хворостиння — ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм. Словник синонімів української мови
  6. хворостиння — ХВОРОСТИ́ННЯ, я, с., збірн. Те саме, що хво́ро́ст. Петру незграбно змахнув руками, похитнувся і, чіпляючись заскорузлими, неслухняними пальцями за хворостиння повітки, зайшовся сміхом (Чаб., Балкан. Словник української мови в 11 томах
  7. хворостиння — Хворостиння, -ня с. То-же, что и хмиз? Пішов мужик одбувать свою панщину в ліс, збірать хворостиння. Грин. II. 72. Словник української мови Грінченка