1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

хропти

Хропі́ти, хроплю́, -пе́ш; хропі́в, -пі́ла і хропти́, хропу́, -пе́ш; хріп, хропла́, хропли́

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хропти — хропти́ дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хропти — Вихропувати, давати <�витинати> хропака; Ф. спати; ЖМ. хрипіти; хропіти. Словник синонімів Караванського
  3. хропти — див. хропіти; спати Словник синонімів Вусика
  4. хропти — [хропти] хроупу, хропеш, хропеимо, хропеите; нак. хропи, хроуп'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. хропти — ХРОПТИ́ див. хропі́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. хропти — див. хропіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хропти — ХРОПІ́ТИ (ХРОПТИ́) (видавати хриплі звуки вві сні; міцно спати, видаючи такі звуки), ХАРЧА́ТИ розм., ХАРКОТІ́ТИ діал.; СХРО́ПУВАТИ (час від часу). Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас. Хропли слуги коло комори (О. Словник синонімів української мови
  8. хропти — ХРОПТИ́ див. хропі́ти. Словник української мови в 11 томах
  9. хропти — Хропти, -пу, -неш гл. Храпѣть. Хропе на всі заставки. Ном. № 11331. Хріп на всю хату. Левиц. Пов. 177. Кінь так харапудиться: хропе та сопе, та ніздрями паше. Рудч. Ск. І. 99. Словник української мови Грінченка