цілючий

Значення в інших словниках

1. цілючий — цілю́чий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
2. цілючий — ЦІЛЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що цілю́щий. – Ти мені такої цілючої води сьогодні дала, що в мене від неї усе зразу затихло (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
3. цілючий — -а, -е, розм. Те саме, що цілющий. Цілючий бальзам. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цілючий — ЦІЛЮ́ЩИЙ (який має лікувальні властивості; корисний для здоров'я), ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, ГО́ЙНИЙ, ЦІЛЮ́ЧИЙ розм.; БАЛЬЗАМІ́ЧНИЙ (який діє як бальзам). Земле!.. Тобі я на рану не висиплю солі — Я окроплю твою рану цілющим зерном (Б. Словник синонімів української мови
5. цілючий — ЦІЛЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що цілю́щий. ♦ Цілю́чий бальза́м — те саме, що Цілю́щий бальза́м ( див. цілю́щий). [Мальванов:] Та постривай, чудак-чоловіче, в тебе ж судороги,— хіба тобі можна женитись. [Спичаковський:] Жіноча любов — цілючий бальзам. Словник української мови в 11 томах
6. цілючий — Цілючий, цілющий, -а, -е Цѣлительный, цѣлебный. Рудч. Ск. І. 87. Добув води живучої і цілючої. Рудч. Ск. II. 82. Побризкала брата цілющою водою, і голова приросла до шиї. Грин. I. 103. Подробнѣе см. зцілющий. Словник української мови Грінченка