чарочка
Ча́рочка, -чки, -чці; -рочки́, -рочо́к
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чарочка — ЧА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ча́рка 2. Випили [Власов і Галина] по чарочці (Панас Мирний); Який час Семен їв, як звичайно, мовчки, але похмільна чарочка дражнила язика до розмови (Леся Українка); Дригожила налив чарочки і розмашисто... Словник української мови у 20 томах
- чарочка — ча́рочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ча́рочки Орфографічний словник української мови
- чарочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до чарка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чарочка — загляда́ти (зазира́ти) в ча́рку. Випивати; зловживати алкогольними напоями. Після обіду .. Корнієва молодиця налила-таки (Варі) шкалик, дарма що свого Корнія вона струнчить весь час, щоб не заглядав у чарку... (О. Гончар). зазира́ти в ча́рочку. Фразеологічний словник української мови
- чарочка — ЧА́РОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ча́рка 2. Дригожила налив чарочки і розмашисто, з задоволеним виглядом погладив борідку.— Ну ж, вип’ємо за наше здоров’я, щоб краще жилося!... Словник української мови в 11 томах