шпацир

Шпа́ци[і]р, -ци[і]ру, -рові (нім.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпацир — ШПА́ЦИР див. шпа́цір. Словник української мови у 20 томах
  2. шпацир — шпа́цир іменник чоловічого роду прогулянка Орфографічний словник української мови
  3. шпацир — шпацір, -у, ч., розм. Прогулянка. Великий тлумачний словник сучасної мови