із-

Із-, прирост.; перед глухими приголосними к, д, т, х змінюється на іс: ісказа́ти, іспита́ти тощо

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. із- — Із- и іс- Всѣ слова, начинающіяся приставками із, іс и не находящіяся здѣсь, см. на буквы з и с. Словник української мови Грінченка