1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

імпонувати

Імпонува́ти, -ну́ю, -ну́єш

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпонувати — ПОДОБАТИСЯ, викликати симпатію, справляти враження. Словник синонімів Караванського
  2. імпонувати — [імпонуватие] -поунуйу, -поунуйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. імпонувати — Вражати, вразити, повражати, подивляти, подивити, захоплювати, захопити, позахоплювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. імпонувати — рос. импонировать (від латин. impono — прикладаю, надаю) — викликати повагу, подобатися, справляти гарне враження. Eкономічна енциклопедія
  5. імпонувати — імпонува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  6. імпонувати — -ую, -уєш, недок., кому. Викликати повагу, прихильність, справляти гарне враження на кого-небудь; подобатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. імпонувати — імпонува́ти (від лат. impono – прикладаю, надаю) викликати повагу, подобатися, справляти добре враження. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. імпонувати — ПОДО́БАТИСЯ (справляти на когось приємне враження; відповідати чиєму-небудь смаку), ІМПОНУВА́ТИ, ПОЛЮБЛЯ́ТИСЯ розм., ЛЮБИ́ТИСЯ розм. — Док.: сподо́батися, заімпонува́ти, полюби́тися, приглянутися розм. пригля́дітися (пригле́дітися) розм. Словник синонімів української мови
  9. імпонувати — ІМПОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кому. Викликати повагу, прихильність, справляти враження на кого-небудь; подобатися. Найбільше імпонували мені.. ті чисто школярські штучки та дотепи, яких багато знав пан Станіслав (Фр. Словник української мови в 11 томах