Крим

Крим, -му

м. Крымъ. Годі, годі, чумаченьки, в Криму соли брати! Рудч. Чп. 102.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Крим — Крим іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. Крим — Поїхав у Крим по капусту. Пішов за чимось і довго не повертається. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. Крим — На пд. України, у межах АР Крим. Глибоко вдається в Чорне м., зі сх. омивається Азовським м., із зх. на сх. (між мисами Кара-Мрун та Фонар) — 324 км, з пн. на пд. (від Перекопського перешийка до миса Сарич)- 207 км. Площа бл. 27 тис. км2. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Крим — пройти́ (і) Крим і Рим (і мі́дні тру́би), ірон. Побувати всюди, надивитися всього, зазнати всіляких випробувань (перев. стосується осіб з поганою репутацією, низькою культурою поведінки). Фразеологічний словник української мови
  5. Крим — Крим, -му, -мові, в -му́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)