1. Словник української мови Грінченка

Озюм

Озю́м, -му

м.

1) Изюмъ.

2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Озюм — Озю́м, -му, в -мі (м.); озю́мський Правописний словник Голоскевича (1929 р.)