1. Словник української мови Грінченка

авул

Аву́л, -ла

м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. авул — див. СЕЛО. Словник синонімів Караванського
  2. авул — Аву́л, -ла, в -лі; аву́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)