агакало

Ага́кало, -ла

с. и м. Только и отвѣчающій утвердительно: ага́. От цей ще мені агакало! или: От це ще мені агакало!

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. агакало — див. підлабузник Словник синонімів Вусика
  2. агакало — -а, с. і ч., зневажл. Про людину, яка, погоджуючись із співрозмовником чи потверджуючи його слова, часто повторює "ага". Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. агакало — ага́кало іменник чоловічого або середнього роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  4. агакало — АГА́КАЛО, а, с. і ч., зневажл. Людина, яка, погоджуючись зі співрозмовником чи підтверджуючи його слова, часто повторює “ага”. От це ще мені агакало! (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  5. агакало — АГА́КАЛО, а, с. і ч., зневажл. Про людину, що, погоджуючись із співрозмовником чи потверджуючи його слова, часто повторює "ага". От це ще мені агакало! (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах