акання

А́кання, -ня

с. Частое повтореніе меж. а.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акання — а́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. акання — -я, с. Дія за знач. акати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. акання — А́КАННЯ, я, с. Дія за знач. а́кати. Українській орфоепії, на відміну від російської, зовсім не властиве акання – заміщення ненаголошеного “о” звуком “а” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. акання — А́КАННЯ, я, с. Дія за знач. а́кати. Українській орфоепії, на відміну від російської, зовсім не властиве акання — заміщення ненаголошеного "о" звуком "а" (Худ. чит.., 1955, 74). Словник української мови в 11 томах