акання
А́кання, -ня
с. Частое повтореніе меж. а.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- акання — а́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- акання — -я, с. Дія за знач. акати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- акання — А́КАННЯ, я, с. Дія за знач. а́кати. Українській орфоепії, на відміну від російської, зовсім не властиве акання – заміщення ненаголошеного “о” звуком “а” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- акання — А́КАННЯ, я, с. Дія за знач. а́кати. Українській орфоепії, на відміну від російської, зовсім не властиве акання — заміщення ненаголошеного "о" звуком "а" (Худ. чит.., 1955, 74). Словник української мови в 11 томах