алькирик

Альки́р, -ру

м. Отдѣленная перегородкой отъ большой світлиці комнатка, служащая спальней и дѣтской. Чуб. VII. 382. ум. алькирик. Ми сидимо в світлиці, а він і притаївсь у алькирику.