архимник

Архи́мник, -ка

м. Шарлатань, плутъ. Та й остогиділи мені оці трикляті дурисвіти, чи то пак — архимники, що знай нашого брата дурять та під манастир підводять. Харьковъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me