ассафет
Ассафе́т, -ту
м. Ассафетида (Asa foetida), затвердѣвшій млечный сокъ корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook u Ferula Northex Boiss. Під ніс їй (хворій) клали ассафету і теплую на пуп сервету. Котл. Ен. IV. 45.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me