1. Словник української мови Грінченка

аґа

Аґа́, аґи́

м. Старшина, начальникъ (у турокъ, татаръ и пр.). «Хлоп'ята!» обізвавсь аґа, отаман сивий. К. МХ. 23.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. аґа — Офіцерське звання в Туреччині за правління османських султанів; теп. у деяких мусульманських країнах уживається в значенні пан. Універсальний словник-енциклопедія