бабачок

Бабачок, -чка

м. ум. отъ бабак.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабачок — бабачо́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. бабачок — рідко байбачок, -чка, ч. Зменш.-пестл. до бабак, байбак 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабачок — БАБАЧО́К, рідше БАЙБАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до баба́к, байба́к 1. Бабачок вказував на ранню весну (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. бабачок — БАБАЧО́К, рідко БАЙБАЧО́К, чка, ч. Зменш.-пестл. до баба́к, байба́к 1. Словник української мови в 11 томах