бабонька
Бабонька, -ки
ж. ум. отъ баба.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабонька — ба́бонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бабонька — -и, ж. Пестл. до баба I 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабонька — БА́БОНЬКА, и, ж. Пестл. до ба́ба¹ 3. – Ой, бабонько, правда ваша! (І. Франко); Коло тину Ладуриха сусідок збивала: – Бабоньки! Ви гарненько придивіться, їй-бо, в Олени щось чортяче єсть (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах
- бабонька — див. баба Словник синонімів Вусика
- бабонька — Ба́бонька, -ньки, -ньці; -ньки, -ньок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бабонька — БА́БОНЬКА, и, ж. Пестл. до ба́ба¹ 3. — Ой, бабонько, правда ваша! (Фр., І, 1955, 106); Коло тину Ладуриха сусідок збивала: — Бабоньки! Ви гарненько придивіться, їй-бо, в Олени щось чортяче єсть (Ковінька, Кутя.., 1960, 58). Словник української мови в 11 томах