1. Словник української мови Грінченка

бабіти

Бабі́ти, -бі́ю, -єш

гл.

1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. см. бабитися. Желех.

2) Набрякать, отекать. Мнж. 175.

3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабіти — бабі́ти антифрикційні сплави для підшипників і частин машин, що труться. Відзначаються низьким коефіцієнтом тертя. Від прізвища американського винахідника І. Бабіта. Словник іншомовних слів Мельничука