бавлення

Бавлення, -ня

с.

1) Забава, развлеченіе.

2) Промедленіе, мѣшканіе. Яке там бавлення, як постояв з чоловіком хвилин зо дві. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бавлення — ба́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. бавлення — -я, с. Дія за знач. бавити і бавитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бавлення — БА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ба́вити 1 і ба́витися 1. Настрою компанії додало купання й бавлення з м'ячем у невеликому ставку (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. бавлення — Ба́влення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бавлення — БА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ба́вити 1 і ба́витися 1. Словник української мови в 11 томах