бавлення
Бавлення, -ня
с.
1) Забава, развлеченіе.
2) Промедленіе, мѣшканіе. Яке там бавлення, як постояв з чоловіком хвилин зо дві. Черк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бавлення — ба́влення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бавлення — -я, с. Дія за знач. бавити і бавитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бавлення — БА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ба́вити 1 і ба́витися 1. Настрою компанії додало купання й бавлення з м'ячем у невеликому ставку (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- бавлення — Ба́влення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бавлення — БА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. ба́вити 1 і ба́витися 1. Словник української мови в 11 томах