1. Словник української мови Грінченка

багновиця

Багновиця, -ці

ж.

1) Болотное топкое мѣсто. Туви й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць. Дещо.

2) мн. раст. Oxycossus. Шух. І. 22.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багновиця — багнови́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. багновиця — -і, ж. 1》 Болотисте місце; трясовина. 2》 Болото (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. багновиця — БАГНОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Болотисте місце; трясовина. Туди й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць (Сл. Гр.). 2. Болото (у 2 знач.). І трупи, й колеса, і люшні з возів Летять у рідку багновицю... (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
  4. багновиця — див. болото Словник синонімів Вусика
  5. багновиця — БОЛО́ТО (грузьке місце з надмірно зволоженим ґрунтом, часто зі стоячою водою); БАГНО́, БАГНИ́ЩЕ, МОЧАРІ́ мн. (одн. МОЧА́Р), БАГОВИ́ННЯ розм., БАГНЮ́КА розм., БАГНОВИ́ЦЯ рідше, БАГНОВИ́ЩЕ, ТВАНЬ, ТВАНЮ́КА розм. Словник синонімів української мови
  6. багновиця — БАГНОВИ́ЦЯ, і, ж. 1. Болотисте місце; трясовина. Туди й тягтиме холодний вітер з боліт та багновиць (Сл. Гр.). 2. Болото (в 2 знач.). І трупи, й колеса, і люшні з возів Летять у рідку багновицю… (Стар., Поет. тв., 1958, 228). Словник української мови в 11 томах