багня

Багня, -няти

с. = багнітка. Вх. Лем. 389.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. багня — ба́гня іст. прикрашена гілка верби, яку освячують на Вербну неділю: Через Ринок ішли похорони зі співами за місто до св. Онуфрія, ішли процесії на Йордан, ішли діти у Квітну суботу з “багнями” і зі співом “Осанна во вишних” (Крип'якевич)|| = баська Лексикон львівський: поважно і на жарт