байдачний

Байдачний, -а, -е

Принадлежащій, свойственный байдаку.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байдачний — БАЙДА́ЧНИЙ, а, е, заст. Те саме, що байдако́вий. Байдачне весло. Словник української мови у 20 томах