байрака
Байрака, -ки
ж. = байрак 1. Не з-за гори, з-за байраки, відтіля ідуть гайдамаки. Мет. Форма эта, вѣроятно, явилась только для риѳмы.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- байрака — див. ліс Словник синонімів Вусика