байрачок

Байрачок, -чка

м. ум. отъ байрак.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байрачок — байрачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. байрачок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до байрак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. байрачок — БАЙРАЧО́К, чку́, ч. Зменш. до байра́к. Недовго й дожидалися: іде Роман, та просто в байрачок (Б. Грінченко); Ось і байрачок з дубами в рудому, побитому морозом листі (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  4. байрачок — див. ліс Словник синонімів Вусика
  5. байрачок — Байрачо́к, -чка́, -чко́ві, в -чку́; -чки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. байрачок — БАЙРАЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до байра́к. Ось і байрачок з дубами в рудому, побитому морозом листі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 340). Словник української мови в 11 томах