байстер

Байстер, -ра

м. = байстрюк. Аф. 292.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. байстер — -стра, ч., діал. Байстрюк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. байстер — див. дитина Словник синонімів Вусика