1. Словник української мови Грінченка

балабан

Балабан, -на

м.

1) Родъ хлѣбнаго печенья. Подай лиш отам з запічка балабани гарячі, тетерю та під'їмо хоч трохи. О. 1861. XI. Кух. 27.

2) Родъ растенія. ЕЗ. V. 246.

3) Птица: разновидность сокола. У Вх. Пч. II. 19: Gentilis (Falco nobilis).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балабан — балаба́н 1 іменник чоловічого роду музичний інструмент балаба́н 2 іменник чоловічого роду, істота птах балаба́н 3 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. балабан — 1. Узбецький і таджицький духовий язичковий музичний інструмент з вузьким дерев’яним стволом з сімома ігровими отворами. Звукоряд — діатонічний, діапазон — до двох октав. Словник-довідник музичних термінів
  3. балабан — I -у, ч. Трав'яниста рослина з суцвіттями білих квіток. II -а, ч. Птах родини соколових. III -а, ч. Узбецький і дагестанський духовий язичковий музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. балабан — БАЛАБА́Н¹, у, ч. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих із суцвіттями білих квіток. По дорозі до хати дядько зірвав кілька квіточок браток [братків], балабану і заніс їх тітці (М. Коцюбинський); – Воду в глечику треба тримати до весни .. Коли ж .. Словник української мови у 20 томах
  5. балабан — Хижий птах з родини соколиних, заселяє Пд.-Сх. Європу, Зх. і Центр. Азію; довж. бл. 58 см; в Україні дуже рідкісний, охороняється. Універсальний словник-енциклопедія
  6. балабан — БАЛАБА́Н¹, у, ч. Трав’яниста рослина з суцвіттями білих квіток. По дорозі до хати дядько зірвав кілька квіточок браток, балабану і заніс їх тітці (Коцюб., І, 1955, 463); — Воду в глечику треба тримати до весни.. Коли ж.. Словник української мови в 11 томах