балакайло
Балакайло, -ла
м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- балакайло — див. балакучий Словник синонімів Вусика