балакайло

Балакайло, -ла

м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балакайло — див. балакучий Словник синонімів Вусика