балець

Балець, -льця

м.

1) Головное покрывало, головной платокъ женщины (во время свадебнаго обряда?) Желех. Балець, матінко, балець, на сім мір та й на палець; що буде завивати, то буде споминати: «то невісточка дала, бодай щастє мала. Гол. IV. 321.

2) Родъ свадебнаго хлѣба. Гол. IV. 369, 395.