балище

Балище, -ща

с. Степной оврагъ, узкая и длинная долина. По тих степах, по горах Дніпрових, по балищах і лугах низових живе його слава од віку до віку. К. Досв. 4. Везуть у балище на водопійло. К. МБ. X. 17. см. балка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. балище — -а, с. Вузька і довга степова балка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. балище — див. яма Словник синонімів Вусика