банита

Банита, -ти

м. Изгнанникъ. Король мене банитою вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. банита — БАНИ́ТА, и, ч., рідко. Те саме, що бани́т. Словник української мови в 11 томах