барвінець
Барвінець, -нця
м. = барвінок. Під кудерним деревцем, під зелененьким барвінцем. н. п. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. ІІІ. 301. вінець-барвінець. Вѣнокъ изъ барвінку. Грин. III. 524.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- барвінець — див. барвін. Великий тлумачний словник сучасної мови