1. Словник української мови Грінченка

басовий

Басовий, -а, -е

1) Басовой. Басова нота. Левиц. І. 135.

2) Контрабасный. Басова струна.

3) басове ухо. Родъ орнамента въ писанкѣ, напоминающаго конецъ грифа въ контрабасѣ. МУЕ. І. 194.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. басовий — басо́ви́й прикметник басо́ви́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. басовий — -а, -е. Прикм. до бас 1), 2). Басовий ключ — один з основних ключів сучасного нотного запису; ключ із групи "фа". Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. басовий — БАСО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Прикм. до бас 1. Почав [Леонід Семенович] перекривляти дяка, далі вчителя, як він силкується .. брати низькі басові ноти (І. Нечуй-Левицький); “Буря буде”, – почула Магдалена низький басовий голос (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. басовий — БАСО́ВИ́Й, басо́ва́, басо́ве́. Прикм. до бас 1, 2. Почав [Леонід Семенович] перекривляти дяка, далі вчителя, як він силкується.. брати низькі басові ноти (Н.-Лев., IV, 1956, 124); Підлога ледве вловимо дрижала й гула, як глуха басова струна (Гончар, II, 1954, 170). Словник української мови в 11 томах