1. Словник української мови Грінченка

бахур

Бахур, -ра и бахурь, -ря

м.

1) Волокита, ловеласъ, развратникъ. Котл. Ен. І. 36. Квартал був цілий волоцюг, моргух, мандрьох, ярижниць, п'яниць і бахурів на цілий плуг. Котл. Ен.

2) = байстрюк. Шух. І. 32.

3) Мальчуганъ, ребенокъ. Желех.

4) Еврейскій ребенокъ. Ти не будеш, я не буду, а хто ж буде пити? А хто ж буде на жидівські бахурі робити? Грин. III. 205.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бахур — Дитина (зневажливо) [IV] — дитина, хлопець [V] Ба́хурі: — дітваки, пустотливі діти (зневажливе) [21] — дітваки, пустотливі діти [II] [ VI, 149] «діти» (з гебр. bahur «юнак», їдіш bxor «первородний син») [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. бахур — ба́хур іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. бахур — вул., розпусник, залицяльник, зальотник, полюбовник, сов. ловелас; (нешлюбне дитя) байстрюк; Г. дитина, хлопець. Словник синонімів Караванського
  4. бахур — -а, ч. 1》 лайл.Розпусник; залицяльник, полюбовник. 2》 зневажл. Позашлюбна дитина; байстрюк. 3》 діал. Хлопець; дитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бахур — БА́ХУР, а, ч. 1. лайл. Розпусник; залицяльник, полюбовник. Познайте, молодиці гожі, – З Енеєм бахурі всі схожі. Щоб враг зрадливих всіх побрав! (І. Котляревський). 2. зневажл. Позашлюбна дитина; байстрюк. Словник української мови у 20 томах
  6. бахур — ба́хур → бахор Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. бахур — див. розпусник Словник синонімів Вусика
  8. бахур — БЕЗБА́ТЧЕНКО розм. (позашлюбний син), БАЙСТРЮ́К зневажл., лайл., БАЙСТРЯ́ зневажл., лайл., БА́ХУР зневажл. рідше. — Але я ж знатиму, я, я, що воно моє.. Я не хочу, щоб воно росло, мов бур'ян, як трава, недоглянута, без батька.. Словник синонімів української мови
  9. бахур — Ба́хур, -ра, -рові, -ре! -хури, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. бахур — БА́ХУР, а, ч. 1. лайл. Розпусник; залицяльник, полюбовник. Познайте, молодиці гожі, — З Енеєм бахурі всі схожі. Щоб враг зрадливих всіх побрав! (Котл., І, 1952, 85). 2. зневажл. Позашлюбна дитина; байстрюк. 3. діал. Хлопець; дитина. Словник української мови в 11 томах