1. Словник української мови Грінченка

бахурня

Бахурня, -ні

ж. соб. Дѣти, дѣтвора, ребятишки. Бахурня єго в школах. Гн. II. 28.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бахурня — [ VI, 141] «діти» (з гебр. bahur «юнак», їдіш bxor «первородний син») [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. бахурня — бахурня́ іменник жіночого роду діти, дітвора діал. Орфографічний словник української мови
  3. бахурня — -і, ж., збірн., діал. Діти, дітвора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бахурня — БАХУРНЯ́, і́, ж., збірн., діал. Діти, дітвора. – Кукурудза готова! Гей, до кукурудзи, бахурня! – кличе Стефко (І. Франко); Ще перед полуднем, саме коли босонога бахурня батькам у поле обід несе, гучно, аж надриваючись, ударив бубон на війтовій просторій садибі (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. бахурня — бахурня́ (бахурні́) 1. незаконно народжені діти; байстрюки (ст)||бенькартерія 2. лайл. діти, дітвора (ст): Де ж ви, бахурня, так довго сиділи, у дідька? (Франко)||бенькартерія Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. бахурня — див. дитина Словник синонімів Вусика
  7. бахурня — I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал. Словник синонімів української мови