бачний
Бачний, -а, -е
Предусмотрительный. Догадався бачний дяк, — вікном утікає. Гол. ІІІ. 476. см. обачний.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бачний — ба́чний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- бачний — Ба́чний. Уважний, пильний. ● Слідити бачним оком - уважно, пильно стежити. [Ґазета] буде займати ся справами всіх частин [Руси — України], буде тримати свою руку на живчику матери Руси, слідити бачним оком розвій і упадок руского духа, рускої сили... Українська літературна мова на Буковині
- бачний — г., обачний, обережний, бережкий, сил. сторожкий. Словник синонімів Караванського
- бачний — -а, -е, зах. Обачний, обережний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бачний — БА́ЧНИЙ, а, е, діал. Обачний, обережний. Петрій урвав оповідання і пильним, бачним оком став поглядати довкола себе (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- бачний — ба́чний 1. пильний, уважний (ст) 2. передбачливий, завбачливий (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- бачний — див. обережний Словник синонімів Вусика
- бачний — ОБЕРЕ́ЖНИЙ (який діє обдумано, передбачливо, щоб не наразитись на можливу небезпеку, неприємність і т. ін.; який виражає обережність), ОБА́ЧНИЙ, ОБА́ЧЛИВИЙ, БЕРЕЖЕ́НИЙ, БЕРЕЖКИ́Й, ОГЛЯ́ДИСТИЙ розм., ОГЛЯ́ДНИЙ рідше, БА́ЧНИЙ діал. Словник синонімів української мови
- бачний — Ба́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бачний — БА́ЧНИЙ, а, е, діал. Обачний, обережний. Петрій урвав оповідання і пильним, бачним оком став поглядати довкола себе (Фр., V, 1951, 25). Словник української мови в 11 томах