1. Словник української мови Грінченка

баяння

Баяння, -ня

с.

1) Разсказываніе (сказки).

2) Ворожба, шарлатанство. Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баяння — ба́яння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. баяння — -я, с., фольк. Дія за знач. баяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баяння — БА́ЯННЯ, я, с., фольк. Дія за знач. ба́яти. Мати передавала науку баяння, донька переймала її та дякувала богам, що послали до неї стареньку в таке тривожне літо (Д. Міщенко). Словник української мови у 20 томах
  4. баяння — БА́ЯННЯ, я, с., фольк. Дія за знач. ба́яти. Словник української мови в 11 томах