1. Словник української мови Грінченка

безвілля

Безвілля, -ля

с. Угнетеніе, неимѣніе свободы. Се пряме безвілля. Ном. № 1330.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвілля — безві́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безвілля — Легкодухість, слабодухість, безхарактерність, нерішучість, слабохарактерність, обр. куди вітер віє. Словник синонімів Караванського
  3. безвілля — див. безволля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безвілля — БЕЗВІ́ЛЛЯ див. безво́лля. Словник української мови у 20 томах
  5. безвілля — БЕЗВІ́ЛЛЯ див. безво́лля. Словник української мови в 11 томах