безецний

Безецний, -а, -е

1) Безстыжій, безсовѣстный. Ото вже безецна дівка, — нікого не стидається. Брацл. у.

2) Похабный. Безецні пісні. — Як побачите, що вона дуже безецна.... то не давайте дрюкувать. Шевч. («Україна», 1907, II. 145).