безлюдник
Безлюдник, -ка
м. Отшельникъ. К. МХ. 17.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безлюдник — див. відлюдкуватий Словник синонімів Вусика