безлітній

Безлітний, -а, -е, безлітній, -я, -є

1) Вѣчный. Чуб. III. 11.

2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безлітній — Безлі́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)