безлітній
Безлітний, -а, -е, безлітній, -я, -є
1) Вѣчный. Чуб. III. 11.
2) Неизвѣстной давности, очень старый. Безлітний дід.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безлітній — Безлі́тній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)