безнащадний
Безнащадний, -а, -е
Не имѣющій потомства, безпотомный. см. нащадок.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безнащадний — Безнаща́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)