1. Словник української мови Грінченка

безодголосно

Безодголосно

нар. Беззвучно. Я ледві дочула: безодголосно такечки вона гомоніла. МВ. ІІ. 199.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безодголосно — безодголо́сно прислівник неголосно незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. безодголосно — Присл. до безодголосний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безодголосно — БЕЗОДГОЛО́СНО, діал. Присл. до безодголо́сний. Я ледве дочула: безодголосно такечки вона гомоніла (Вовчок, І, 1955, 253). Словник української мови в 11 томах