безодрадісний
Безодрадісний, -а, -е
Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. І. 121.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безодрадісний — безодра́дісний прикметник безвідрадісний Орфографічний словник української мови
- безодрадісний — див. безвідрадісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- безодрадісний — БЕЗОДРА́ДІСНИЙ див. безвідра́дісний. Словник української мови у 20 томах
- безодрадісний — БЕЗОДРА́ДІСНИЙ див. безвідра́дісний. Словник української мови в 11 томах