1. Словник української мови Грінченка

безпарий

Безпарий, -а, -е

1) Не имѣющій пары, безпарный. Безпарий віл.

2) Неженатый.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безпарий — безпа́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безпарий — див. безпарний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безпарий — БЕЗПА́РИЙ див. безпа́рний. Словник української мови у 20 томах
  4. безпарий — Безпа́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. безпарий — БЕЗПА́РИЙ див. безпа́рний. Словник української мови в 11 томах