безплемінний
Безплемінний, -а, -е
Безродный, безъ племени, безпотомственный. Хведір безрідний, безплемінний. АД. І. 249.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- безплемінний — Безплемі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)