1. Словник української мови Грінченка

безскоромник

Безскоромник, -ка

м. Постникъ. Конотоп. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безскоромник — безскоро́мник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. безскоромник — -а, ч. Віруюча людина, що суворо додержується постів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безскоромник — БЕЗСКОРО́МНИК, а, ч. У віруючих – людина, яка суворо додержується постів. Він був святобожний, начитаний у богослов'ї, безскоромник і любитель обряду (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  4. безскоромник — БЕЗСКОРО́МНИК, а, ч., заст. У віруючих — людина, що суворо додержується постів. Він був святобожний, начитаний у богослов’ї, безскоромник і любитель обряду (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 541). Словник української мови в 11 томах