безсонний

Значення в інших словниках

1. безсонний — безсо́нний прикметник Орфографічний словник української мови
2. безсонний — [беизсон:ией і беис:он:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
3. безсонний — -а, -е. Який не спить, перебуває без сну; позбавлений сну. || Який має ознаки неспання. || Який проходить без сну. Безсонна ніч. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. безсонний — БЕЗСО́ННИЙ, а, е. Який не спить; позбавлений сну. Гуде безсонний жук (Л. Глібов); Так, знову я вояк, я знов боєць безсонний (М. Рильський); // Який має ознаки неспання. Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців (О. Словник української мови у 20 томах
5. безсонний — БЕЗСО́ННИЙ (який проходить без сну); НЕСПА́НИЙ рідше (у спол. неспана ніч). Згадалися Проворі безсонні нічні зміни (О. Донченко); Очі були червоні, либонь од неспаної ночі (Олена Пчілка). Словник синонімів української мови
6. безсонний — Безсо́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. безсонний — БЕЗСО́ННИЙ, а, е. Який не спить, перебуває без сну; позбавлений сну. Гуде безсонний жук (Гл., Вибр., 1957, 206); Так, знову я вояк, я знов боєць безсонний (Рильський, Мости, 1948, 47); // Який має ознаки неспання. Словник української мови в 11 томах