1. Словник української мови Грінченка

безталаннячко

Безтала́ння, -ня

с. Несчастье, горькая судьба. Рудч. Чп. 220. Котл. Н. П. 393. І талан і безталання — все, каже, від Бога. Шевч. Усім людям щасцє, доля, — мені ж безталанне. Мет. 306. ум. безталаннячко. МВ. ІІ. 122.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безталаннячко — безтала́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безталаннячко — -а, с. Пестл. до безталання 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безталаннячко — БЕЗТАЛА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до безтала́ння 1. – Безталаннячко ж моє!.. – побивається Катря (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
  4. безталаннячко — див. біда Словник синонімів Вусика
  5. безталаннячко — БЕЗТАЛА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до безтала́ння 1. — Безталаннячко ж моє!.. — побивається Катря (Вовчок, І, 1955, 209). Словник української мови в 11 томах